GREMO – співак, що мешкає в Америці, приїхав в Україну, щоб допомогти українській армії гуманітарною допомогою та підняти дух народу своїми піснями.
Справжнє прізвище музиканта – Алекс Громаковський. Народився у Білорусі.Вивчити українську мову Алекса спонукали любов до України і дружина-українка. Вона й допомагала освоювати артисту мову. Зі своими україномовними піснями GREMO вже встиг виступити на багатьох фестивалях Північної Америки. Зараз Алекс Громаковський продовжує зніматися в американському кіно і займатися каскадерської діяльністю.
Яким для вас був початок війни? Які у вас були відчуття?
Разом із дружиною ми дізналися про початок воєнних подій із інтернету. Спочатку я не знав, що робити, тому що ця звістка просто приголомшила мене. Але я не міг залишитися байдужим. Бо в України – мої побратими, родичі моєї дружини. Я відразу приїхав до України, привіз гуманітарну допомогу, виступав на благодійних концертах. І зараз я продовжую підтримувати тих, хто цього потребує найбільше. Моя дружина дуже переживає за Україну, бо це її рідна батьківщина.
Багато моментів у вашому життя пов’язане з спортом. Чи вважаєте ви, що спорт сьогодні може допомогти?
Справді, заняття спортом стали дуже важливими. Особливо дисципліна, яка важлива у спорті. Спорт тебе дисциплінує. Крім цього, я звик ставити планки і досягати результату, коли я чітко розумію, чого я хочу досягти і що я маю для цього зробити. Як аналізувати отримані результати, щоб мати чітку картину власного розвитку. Я брав участь у багатьох турнірах з бодібілдингу у Києві, і вже тоді чітко знав, що мушу добре підготуватись, підтримувати себе постійно в тонусі. Спортивний досвід так само важливий для мене і в музичній сфері, коли я працюю над кожною нотою, над кожним словом.
Ви маєте цікаву музичну історію і пов’язані із трьома країнами.
Так, справді, моя музична історія досить цікава. Я білорус, там народився, закінчив навчання і служив в армії. Але у 2011 році переїхав до України і залишився в Києві, в який був закоханий. Саме там почався мій усвідомлений шлях до музики. Коли я переїхав до Америки, то продовжив писати музику. Моя дружина з України. Саме вона сприяла тому, що моя музика стала україномовною. Я багато виступав на фестивалях Північної Америки з українськими піснями. І зараз душа моя лежить до України.
Зараз багато хто говорить, що війна суттєво вплинула на всю культуру і музику зокрема. Які зміни у власній творчості ви зараз спостерігаєте?
Сьогодення дуже впливає на музичну культуру. Під час війни я випустив кілька треків. Всі вони – це прояв моїх почуттів, мого внутрішнього стану. Я сам пишу музику. Так, трек “До хмар“ народився у самі перші дні війни, коли я почув про льотчика, якого називали Привид Києва. Він став для мене справжнім супергероєм. І у мене народилася пісня із словами “Ми народжені під сонцем. Воля – наш таємний знак. В жилах вже не кров, а стронцій“.
Пісня “American Ukrainian” про тісну дружбу двох народів. Я хотів показати, як люди підтримують один одного, і як насправді, це зараз важливо. До речі, відео на цю пісню ми знімали у Бородянці, Ірпені та Бучі – ці мужні містечка найбільше постраждали від російської агресії. Кадри, показані в кліп, вражають своєю масштабністю.
Тому так, війна зумовила багато змін у моїй музичній творчості.
Самодисципліна для багатьох зараз є своєрідним способом триматися і йти вперед. Наскільки ви самодисциплінована людина?
Я дуже дисциплінована людина. Я від себе багато вимагаю, бо дисциплінованість і саморозвиток – це те, що зараз нас всіх підтримує, всіх українців. Так само я вимогливий до мого оточення. Якість має бути в усьому, особливо коли ми готуємося до якоїсь події. Ефективна командна робота саме і базується на вимогливості, але також на взаємопідтримці та розумінні. Але якщо я багато вимагаю від людей, то маю багато вимагати і від самого себе, щоб бути чесним перед собою, і перед близькими мені людьми.
Які особливі моменти в музичній сфері ви помічаєте зараз? І що є важливим особисто для вас?
Це точно. Зміни відбуваються, і я це помічаю. Хочу відмітити щирість, якість та професійність. Особливо коли українські пісні звучать по всьому світу. Бо люди відчувають музику серцем. У нас зараз сформувався цікавий музичний момент – пісні про війну. Але насправді для українців це пісні про свободу, волю, боротьбу за рідну землю. І написані вони за цікавих емоційних обставин – на передовій, в бомбосховищі… Це був як порив душі. Тому ця музика дуже потужна і вона вражає світ.
Чи згодні ви із думкою про те, що музика зараз не актуальна?
Я не згоден із цим. Музика завжди була на часі. Бо музика та емоції, які вона викликає, сповнюють українців мужністю, підтримують бойовий дух та дають сили у скрутні хвилини, допомагають пережити біль. Музика – це теж лінія фронту. Крім того, музичні виконавці на передовій, боронять нашу країну. Після нашої перемоги ці пісні будуть свідченням нашої мужності і незламності.
Які ваші плани на майбутнє? Як ви плануєте свій подальший розвиток?
Я завжди над чимось працюю. У мене багато музичного матеріалу, який я би хотів втілити в життя саме в Україні. Зараз вже швидко на часі буде новий трек, він буде україномовним. Мені хочеться показати світу красу української музики. Але я не хочу себе чимось обмежувати. Якщо я можу бути незалежним у будь-якій сфері діяльності – це неймовірно круто. Я вільна людина. Так само українці свободолюбиві і вільні люди. І за це я їх дуже поважаю.
Які важливі слова ви могли би передати всім українцям у цей переломний етап історії?
У кожного повинна бути мрія. Майте завжди мрію. Саме мрія дає впевненість в тому, що Україна буде відбудована і буде вільною. Іноді мрія має дуже велику ціну, але це варто того. Мрія об’єднує українців і дає силу. Тому майте мрію.
