Соцмережами поширюють історію повз , яку не змогла пройти і наша редакція. Адже це ті історії, які ми будемо розповідати нашим наступним поколінням.
“Я вийшов з бомбосховища і побачив біля магазину машину з ключами! Дві години спостерігав за нею, чекав на господаря – не дочекався. Я взяв сім’ю, сів у машину та виїхав до Вінниці, до родичів. У бардачку знайшов номер телефону та зателефонував власнику:
– «Вибачте, я викрав вашу машину. Рятував сім’ю.»
– «Слава Богу, не хвилюйтеся, у мене 4 автомобілі. На своєму позашляховику я вивіз сім’ю. Інші машини заправив і залишив у різних місцях із ключами у запаленні та номером всередині. З усіх машин передзвонили.
Буде мир – побачимось. Бережіть себе!»
Як ми можемо не вірити у добро ,перемогу та наш народ, після таких історій?
Слава Україні!
