Співак Ігор Целип ексклюзивно розповідає про дитинство, шкільні роки та коли вперше вийшов на сцену
Розкажіть про своє дитинство, звідки ви родом, про батьків та родину?
Родом я з невеликого, але дуже мальовничого села Старі Петликівці на Тернопільщині. Коли згадую про дитинство, завжди усміхаюсь. Воно було чудове, і я радий, що ми виростали без гаджетів у селі. Мені дуже пощастило з моїми батьками, які надзвичайно підтримували мій розвиток. Мама возила мене на різні гуртки і в музичну школу, а потім була моєю головною підтримкою на концертах і вокальних конкурсах. Тато більшу частину часу працював, щоб забезпечити нас кращим життям. Дитинство також незабутнє завдяки друзям, з якими ми проводили час, граючи в різні ігри і квести.
Що найбільше запам’яталося зі шкільних років (можливо цікаві історії)?
В шкільні роки, крім звичайної навчання, я відвідував вокальні гуртки і навчався в музичній школі. Наш клас був дуже малий, всього п’ятеро учнів, але ми були дуже дружні й завжди підтримували один одного. Майже всі ми співали, і без нас не обходилось жодне свято чи концерт.
Зі скількох років почали співати?
Співати я почав з самого дитинства. Пам’ятаю, що вже в три з половиною роки записався на касету, на якій співав гаївку, яку навчила мене моя прабабуся. Шкода, що запис не зберігся.
Хто підтримував вас у ваших починаннях? Які були кумири та наставники на той час?
Найбільшою підтримкою була моя мама, як я вже згадував. Вона доклала величезних зусиль для мого розвитку, і я безмежно їй вдячний. Щодо кумирів, я в той час дуже любив слухати Софію Ротару.
Розкажіть про студентські роки, де ви навчались та чим вони запам’ятались?
Студентські роки були цікавими. Хоча я згодом зрозумів, що обрав неправильну професію для себе, але все одно мав можливість розвиватися в музиці й співати, хоча вступив на юридичний факультет. Навчався я в Ірпені, у Національному університеті державної фіскальної служби України. Студентські роки запам’ятались поїздками з концертами по Україні, а також в Словаччину та Іспанію з колективом “Сузір’я”. Тоді я повністю зрозумів, що хочу присвятити себе музиці й розвиватися в цьому напрямку.
Пригадайте ваш перший виступ на сцені, які були емоції та почуття?
Мій перший виступ на сцені був у віці 9 років. Тоді я дуже хвилювався, але все пройшло добре. І зараз якщо йду на сцену, завжди трохи хвилююсь, але як тільки виходжу, всі страхи відходять.
