Співачка Софія Нерсесян та піаніст-віртуоз Євген Хмара об’єдналися у творчому тандемі, щоб представити нове звучання пісні «Земля, вода». Артисти презентували особливу piano version композиції, яка дозволяє по-новому відчути її зміст, емоцію та силу.
У новій версії пісня звучить максимально чисто й відверто: лише голос, фортепіано та сенси, які проходять крізь простір, час і особисті переживання слухача. Без складних аранжувань та зайвих музичних деталей композиція відкривається з нового боку, акцентуючи увагу на кожному слові та кожній емоції.
Музика тут стає диханням, голос — провідником, а сама пісня — нагадуванням про внутрішню силу, зв’язок із власним корінням, віру та світло, які допомагають вистояти навіть у найскладніші часи.
«Це одна з моїх творчих мрій. Я давно хотіла заспівати власну пісню під акомпанемент такого віртуозного музиканта, як Євген Хмара. Для мене було важливо створити справді чисту версію пісні, щоб ще раз нагадати: сильна пісня може звучати в будь-якому форматі. Якщо вона справжня та потужна — її сила залишається незмінною і в масштабному аранжуванні, і лише під фортепіано», — говорить Софія Нерсесян.
Пісня «Земля, вода» є частиною музичної трилогії Софії Нерсесян, до якої також входять композиції «Мотанка» та «Ясне сонце». Через ці твори артистка досліджує теми українського коріння, зв’язку людини з природою, предками, землею та внутрішнім світлом.
Нова piano version стала камерним, але водночас дуже потужним прочитанням композиції. Саме в такому звучанні особливо відчувається її головна ідея: справжня сила не завжди потребує гучності. Іноді вона звучить тихо, але проникає набагато глибше.
Найближчим часом слухачів очікують й інші музичні інтерпретації «Земля, вода». Окрім фортепіанної версії, команда працює над діджейським реміксом, тож композиція поступово постане як повноцінний музичний проєкт у різних форматах — від камерного акустичного звучання до сучасного танцювального.
«Земля, вода» у виконанні Софії Нерсесян та Євгена Хмари — це нагадування про те, що справжня пісня живе в будь-якій формі. Головне — зберегти її душу.
